Я мысленно иду по Виа Долороса,
И древний камень горестной тропы,
Мне говорит о том, как шел Христос
Под смех, безумный смех толпы...
Коснусь рукою трепетно и нежно,
Земли - здесь Он родился, жил,
И в небо загляну безбрежное,
Которое Спаситель сотворил.
Я мысленно бывала здесь не раз,
И пыль мне ноги покрывала серая.
У страшного креста не поднимая глаз
Стояла я - окаменелая.
И снова отправляюсь в путешествие,
Когда вдруг жизнь напомнит жестко,
Что дьявол шествует торжественно
По городам, деревням, перекресткам...
Я припаду к ногам Его пронзенным,
И с губ кровавых прозвучит: "Свершилось".
Тогда вернусь я с духом обновленным,
В реальный мир, провозглашая Милость...
Tарасова Наталия,
г.Орел, Россия
Я, прежде всего, жена и мама троих мальчишек. В свободное время люблю читать, и, конечно, писать. Любимые авторы: Льюис, Честертон, Перетти ... и т.д. e-mail автора:tarnata74@rambler.ru сайт автора:нет
Прочитано 7488 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Стих хороший а коментарии не к месту. Ведь для выяснения отношений, лучше писать лично, по писанию "...если брат (сестра) согрешит против тебя..."(это не в твой адрес, Наташа)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
